ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ Справа "Савенкова проти України"

 РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ

Справа "Савенкова проти України"

(Заява N 4469/07)

02 травня 2013 року

Стислий виклад.

У листопаді 1997 року заявниця звернулася з цивільним позовом проти сусідки, пані Г., до Київського районного суду міста Харкова. У позовній заяві заявниця заперечувала право Г. користуватися земельною ділянкою.

09 лютого 1999 року пані Г. подала зустрічний позов.

29 червня 2006 року після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд України ухвалив у справі остаточне рішення.

За час розгляду справи, за клопотаннями сторін було здійснено шість експертиз.

Заявниця скаржилася до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на несумісність тривалості провадження у справі за її позовом з вимогою "розумного строку" та за ст. 13 Конвенції на відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту щодо цього.

З огляду на обставини справи, а саме: відсутність особливої складності, неможливість виправдання тривалого провадження тільки поведінкою сторін, Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв'язку з незабезпеченням національними органами розгляду справи протягом розумного строку. Європейський суд також встановив порушення ст. 13 Конвенції з огляду на відсутність у національному законодавстві засобів юридичного захисту щодо скарг стосовно тривалості провадження.

Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:

"1. Оголошує скарги заявниці за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції стосовно надмірної тривалості проваджень та відсутності ефективних засобів юридичного захисту щодо цього прийнятними, а решту скарг у заяві - неприйнятною;

2. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;

3. Постановляє, що було порушення статті 13 Конвенції;

4. Постановляє, що

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявниці наступні суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:

(i) 2000 (дві тисячі) євро відшкодування моральної шкоди разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись;
(ii) 76 (сімдесят шість) євро компенсації судових та інших витрат разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись;

(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

5. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.".