Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Історична довідка створення Казанківського району.
Відомості з історії адміністративно-територіальних змін Казанківського району Миколаївської області:
До 1920 року – село Казанка Єлізаветградського повіту Херсонської губернії;
1920-1923 рр. – Казанківська волость Криворізького повіту Катеринославської губернії;
1923-1930 рр. –Казанківський район Криворізького округу Херсонської губернії;
1930-1935 рр. – село Казанка Долинського району Дніпропетровської області;
1935-1937 рр. – Казанківський район Дніпропетровської області;
1937-1963 рр. – Казанківський район Миколаївської області. У 1959 році до Казанківського району приєднано значну частину Володимирівського району Миколаївської області.
1963-1965 рр. – село Казанка Новобузького району Миколаївської області.
З 1965 року – Казанківський район Миколаївської області.
Казанківський район утворений у 1923 році. Розташований у північно-східній частині Миколаївської області. Район межує з Долинським і Устинівським районами Кіровоградської області, з Криворізьким і Широківським районами Дніпропетровської області, Архангельським районом Херсонської області, з Новобузьким та Березнегуватським районами Миколаївської області.
Територія району – 1349,2 кв. км, що становить 5.3% території області.
Населення району – 21,4 тис.чол..
На території району 70 населених пунктів.
Смт Казанка – районний центр, розташований у північно-східній частині Миколаївської області, на берегах річки Висунь.
Рельєф району переважно рівнинний.
Клімат помірно-континентальний, сухий, грунт – чорнозем звичайний.
Водні ресурси (р. Висунь, ставки) – 1568 га.
Лісові масиви (полезахисні смуги, гаї та інше) – 9710 га.
На території району знаходяться запаси кам’яно-облицювального граніту, будівельного каменю та цегляної сировини, біля сіл Новоданилівка, Малофедорівка, на території Каширівської та Володимирівської сільських рад. По території району проходить аміакопровід, провадиться активна робота щодо проведення геологорозвідувальних заходів. Є сприятливі умови для створення підприємств повного циклу з видобування корисних копалин та виготовлення високоякісної та конкурентоздатної продукції, що значно підвищить економічну ефективність використання надр. В районі достатньо високий рівень розвитку галузі рослинництва, відмічається позитивна динаміка у галузі тваринництва, що дає значні можливості для розвитку тваринницької, переробної та харчової галузей.
Кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
В районі налічується 443 км доріг. Територією району пролягає траса державного значення Дніпропетровськ-Миколаїв, Одеська та Придніпровська залізниці, розвинута мережа телефонного, мобільного зв’язку та інтернету, що дає змогу забезпечити ефективну співпрацю підприємств з партнерами практично у всіх куточках світу.
На території Казанківського району працюють відділення "ПриватБанку", банку "Райфайзен Банку Аваль", "Ощадного банку України".
Структура закладів культури складається з 23 клубних та 23 бібліотечних закладів, дитячої районної музичної школи та народного історичного музею.
В смт. Казанка функціонує районний стадіон "Колос".
Казанківський район багатий на природно-заповідні місця, серед яких особливе місце замають ботанічний пам’ятник природи місцевого значення «Рубанівський ставок»
Крім вищезазначених об’єктів в Казанківському районі діють ще такі природні об’єкти як: ландшафтно-ботанічний заказник місцевого значення "Водоспад" (с. Великофедорівка), ботанічний заказник місцевого значення "Скобелівська балка" (с. Скобелеве), пам’ятник природи місцевого значення "Каширівка" (с. Каширівка), ботанічний заказник місцевого значення "Мар'яновський" (с. Марянівка), ландшафтно-ботанічний заказник "Попова дача" (смт Казанка).
Родючі південні чорноземи сприяють вирощуванню зернових, технічних та кормових культур. Маючи 119,7 тис. га родючих сільськогосподарських угідь, незважаючи на несприятливі погодні умови, наші хлібороби вносять вагому частку до короваю області.
Смт. Казанка було свідком однієї з найбільших в період визволення Миколаївщини від фашистських загарбників військових операцій – Березнегувато-Снігурівської. Про ці події свідчать пам’ятні знаки, розташовані на території району.
Історичне значення для району має село Скобелеве, як місце відомої в історичній і краєзнавчій літературі "битві на Кодимі", яка відбулася у 1693 році між козацьким полковником Семеном Палієм та татарами. Встановлено пам'ятний знак на місці цієї битви.
Історична довідка про створення Казанківського районного суду.
Повна назва: Казанківський районний суд Миколаївської області;
Адреса: смт. Казанка, вулиця Аненко, буд. 50;
Сучасна історія судової влади в Казанківському районі бере свій початок з березня 1944 року.
Документи довоєнного періоду та під час воєнних дій (1941-1945 роки) не збереглися, лише частково збереглися документи за 1944-1945 роки.
Після тимчасової окупації, території СРСР фашистською Німеччиною в березні 1944 року Казанківський районний народний суд відновив свою діяльність.
Постановою №1 виконкому Казанківського районної ради депутатів трудящих від 15 березня 1944 року відновив свою діяльність районний суд с. Казанка, Казанківського району, Миколаївської області.
Робота народного суду полягає в тому, що він дає керівне Роз'яснення з питань законодавства при розгляді судових справ, склад народних засідателів свідчить про широкий радянський демократизм. У народному суді закріплені найбільш важливі принципи соціалістичного правосуддя, право на захист, здійснювалося затвердження Ленінських принципів соціалістичної законності, охорону від будь-яких посягань радянського суспільного і державного устрою, політичних, трудових, житлових, майнових і інших особистих і законних інтересів радянських громадян.
Місце знаходження народного суду с. Казанка. Народний суд підзвітний Миколаївському обласному суду. 31 березня 1959 на підставі наказу № 35 Миколаївського обласного суду від 31 березня 1959 районний суд припинив свою діяльність та почав свою діяльність народний суд першої ділянки с. Казанка, Казанківського району Миколаївської області.
Народний суд першої ділянки припинив свою діяльність в результаті об`єднання з народним судом другої ділянки с. Володимирівка. Народний суд другої ділянки с. Володимирівка, Казанківського району, Миколаївської області почав свою діяльність 21 січня 1959.
3 січня 1961 почав свою діяльність районний народний суд с. Казанка, Казанківського району Миколаївської області. Народний суд був утворений в результаті об`єднання народного суду першої ділянки і народного суду другої ділянки с. Володимирівка, Казанківського району Миколаївської області.
Після реорганізації Новобузького району в 1962 році було утворено Казанківський народний суд, який розмістився за адресою : вул. Миру, 213 в смт. Казанка, Казанківського району Миколаївської області.
Після придбання Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.
Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають.
З початку 2002 року, згідно Закону України «Про судоустрій», прийнятому 7 лютого 2002 року, суд мав назву – Казанківський районний суд Миколаївської області.
З початку 2003 року суди стали підвідомчими Державній судовій адміністрації України.
З метою забезпечення роботи суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в Казанківському районному суді Миколаївської області діє апарат суду.
Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням.
Робота по діловодству в Казанківському районному суді Миколаївської області також покладається на апарат суду.
В системі судів України Казанківський районний суд являється судом загальної юрисдикції, який вирішує цивільні, кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, утворюється та діє за принципом спеціалізації, територіальності, загальними принципами судочинства.
В судовій ланці Казанківський районний суд Миколаївської області є місцевим судом, тобто судом першої інстанції.
З набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-IV, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
- адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;
- усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
- усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
- адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах.
За архівними даними першим суддею Казанківського районного суду Миколаївської області був обраний таємним голосуванням жителями Казанківського району Марушкевич Олександр Трохимович.
Уже згодом у даному суді на посадах суддів впродовж багатьох років трудилися:
- Стожилова
- Чернецький
- Дмитренко
- Самощенко
- Соловйова
- Шестопалов
- Ємельянов А.І.
- Коваль М.П.
- Романова
- Свиридов Б.Є.
- Фастовець Н.С.
- Халін В.І.
- Стоянець В.О.
- Тимошевський В.П.
- Бешльова Л.В.
- Ляшенко М.Д.
- Гулий В.П.
- Вжещ С.І.
- Терентьєв Г.В.
На даний час працюють:
- Сябренко І.П.
- Біцюк А.В.
- Іщенко Х.В
На посадах секретарів в різні часи трудилися: Михайленко, Швець, Пашкова, Бойко, Гаркавий, Зайцева Т.П., Коптєва,, Сазанова, Кучеровська Л.В., Юркова С.М., Куланіна М.М., Сивачок В.В., Шевченко О.Г..
Народні засідателі: Кореновський, Ворона, Заворотній, Темченко, Погребна, Кудінова, Бойчук, Чухан, Бабій, Пашкова, Євдокимова, Праведников, Рибальченко, Баранюк, Івлева, Послушняк, Паланіч, Курносов, Зеля, Ліхошесрст, Лісовський, Лебідь, Цеглов, Булка, Іванова, Гаманюк.
14 грудня 2006 року в смт. Казанка відбулось урочисте відкриття після ремонту нового приміщення Казанківського районного суду, яке розташоване за адресою: вул. Аненко, 50 смт. Казанка, де і розташований по теперішній час.
Казанківський районний суд Миколаївської області було реконструйованого за кошти державного бюджету України, раніше в цьому приміщені був розміщений державний банк «Україна». Тепер працівники Казанківського районного суду мають ліпші умови роботи, ніж у старому приміщенні.
З 25 липня 2008 року і по теперішній час указом Президента України №674/2008 року відповідно до статті 127 та частини першої статті 128 Конституції України призначено строком на п'ять років на посаду судді Казанківського районного суду Сябренко Ірину Петрівну. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 6 червня 2013 року № 328-VII Сябренко Ірину Петрівну обрано на посаду суддів безстроково.
Відповідно до Рішення Вищої ради юстиції № 724/0/15-13 від 10 вересня 2013 року Сябренко Ірину Петрівну призначено на адміністративну посаду голови Казанківського районного суду Миколаївської області.
Нести службу їй допомагають судді Біцюк Андрій Володимирович, Іщенко Христина Валеріївна.
На теперішній час штат суду складає:
- 4 судді;
- 1 керівник апарату суду;
- 1 заступник керівника апарату;
- 4 помічника судді;
- 4 секретаря судових засідань;
- 1 старший секретар;
- 1 секретар;
- 1 консультант суду;
- 1 головний спеціаліст з інформаційних технологій;
- 1 судовий розпорядник;
- 1 архіваріус;
- 1 працівник.
Колектив суду - наче одна велика та дружня сім'я, мета якої є захист прав та свобод громадян.